Нещодавно громадськості Переяслава став відомий наказ, а точніше – додаток до наказу №5, датований 14 лютого цього року Про «недопущення» сторонніх осіб на території Музею Заповіту й фондів НІЕЗ «Переяслав», а також проти трьох домашніх тварин, які давно прижилися тут, коли Ви навіть і не мріяли бути директором.

"РІК КУЛЬТУРИ ТА ВІДРОДЖЕННЯ МУЗЕЇВ” РОЗПОЧАТО ЗІ СКАНДАЛІВ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ ФАХІВЦІВ

На початку червня 2010 року у своєму Посланні до українського народу Віктор Янукович, визначаючи щорічні пріоритети державної політики у гуманітарній сфері, вніс пропозицію проголосити 2012 рік роком культури та відродження музеїв. Зокрема зазначив наступне: «Переконаний, що консолідація зусиль держави, громадських організацій, меценатів і міжнародних організацій дозволить сформувати в Україні єдиний гуманітарний, культурний та інформаційний простір».

За знищення музею - розстріл!
На сайті Мінкульту тиша. А культурологічну громадськість вже кілька тижнів лихоманить. Провідні ЗМІ публікують гострі матеріали. Політики роблять заяви, депутати запити. Міністр обмежується абсолютно непідготовленною прес-конференцією і невиразними відповідями одній газеті. Політологи констатують цілковитий програш Міністерства у інформаційному раунді музейної війни.

У друкованих, телевізійних та електронних ЗМІ неодноразово згадувалася персона нинішнього гендиректора Національного історико-культурного заповідника «Переяслав», Павла Довгошиї, який вже другий рік перебуває на займаній посаді.

помер творець переяславських музеїв Михайло Іванович Сікорський
Сьогодні помер творець переяславських музеїв, патріарх музейної справи, Герой України Михайло Іванович Сікорський. 13 жовтня йому мало б виповнитися 88 років.
Журнал "Музеї України" висловлює співчуття рідним, близьким, колегам, учням Михайла Івановича, який був членом редколегії часопису з першого номеру...

Дивний самогонний апарат із Переяслава
Це диво народної хімічної творчості знаходиться у Переяславі. В одному із збережених шинків славнозвісного скансену НІЕЗ "Переяслав". Якийсь неймовірний самогонний апарат. Це один з тих експонатів, який відвідувачі розглядають аж дуже довго.

Осінь в Переяславі
Команда часопису "Музеї України" відвідала всесвітньовідомий скансен Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" на Київщині. Просто відпочили.
Розкішна погода, прекрасне місце!

Волинський Версаль. Самчики.

 

По кількості замків, палаців та парків Україна не поступається Західній Європі. Маленькі Версалі зустрічаються майже в кожному населеному пункті. Та не в кожному вони збереглись. Буремні роки минулого століття  знищили велику кількість архітектурних споруд. Червоні вандали з натхненням розбирали  фортеці на пролетарське каміння, нищили унікальні дендропарки, трощили італійські скульптури та європейську порцеляну, розбивали  ліпнину на банальну шкільну крейду…

Шабля Мазепи: персонально Т.Таіровій-Яковлевій

Епопея з пошуками шаблі Мазепи давно стала легендою. Більше того, та історія потрапила на сторінки багатьох газет, книг, навіть підручників. Вперше українці спромоглися організувати такий вдалий штурм секретних спецхранів при російських музеях і отримати блискуче підтвердження як їх існування, так і фотографії шаблі Мазепи із закапелків Ермітажу.

Чесно кажучи, і творці журналу «Музеї України» і отаман Американського козацтва Сергій Цапенко, і люди, імена яких мабуть ніколи не дізнаємося, пишаємося тією пригодою.

Московский патриархат захватил два древнейших храма в Киевской области

Глава комитета Верховной Рады по вопросам культуры и духовности Владимир Яворивский сообщил, что подконтрольная Москве Украинская православная церковь захватила две древнейшие церковные святыни – Михайловскую церковь и Вознесенский собор.

«Такое рейдерство не могло произойти без помощи властей», – сказал «Делу» Владимир Яворивский, уточнив, что захвату двух храмов способствовал глава Киевской областной администрации Анатолий Присяжнюк.

Скарб Білого золота Української Козацької держави

Ця історія почалася в Австрії у 1945 році. І не закінчилася. Бо зникло 50 тонн платини, яка загадково опинилася у розпорядженні 15 козацького корпусу СС. Шукають і досі. Випадково до того розшуку долучилася і команда журналу «Музеї України». І з подивом зрозуміли, що повернулися до свого ж розслідування 2007 року в США! Не варто шукати платину! Гоняться за гігантським скарбом білого золота! Електр!

Пошуківці рятують директора Музею слідопитів
Продовжується епопея з порятунку життя директора Музею слідопитів Володимира Даниленка, який підірвався, досліджуючи залізяччя з плацдарму. Нагадуємо, слідопиту відірвало руку, пальці, розірвало живіт, пошкоджено внутрішні органи...
Розпочато збір коштів через сайт Рейберт, сьогодні перша група добровольців здала кров...
Стан пораненого важкий...

«Рятувальна команда» у Національному історико-етнографічному

заповіднику «Переяслав»

 

Відбулося виїзне засідання Комітету з питань культури і духовності Верховної Ради України на тему: «Про стан та перспективи розвитку Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» як осередку української духовності (в контексті підготовки до відзначення 200-ліття Т.Г. Шевченка та 300-ліття Г.С. Сковороди»).

Одним з перших кроків на шляху до виправлення людської ненаситницько-споживацької свідомості, а отже і долі, є повернення до споконвічних цінностей. А де їх можна віднайти як не старих добрих здебільш уже забутих традиціях наших Предків? Людина сучасна традиції сприймає як щось примітивне віджиле й непотрібне. Натомість все, абсолютно все що робили наші Пращури, мало практичне підгрунтя. Народні звичаї, традиції, ремесла та мистецтво несли разом зі знаннями та навиками найголовніше - світогляд

Переяслав: у музеї організували показуху для начальства

Ненавиджу масові заходи, щораз знаходжу сотні причин, щоб уникнути в них участі. Але цього разу життя розпорядилося по-своєму, а яскраві картинки, як виявилося пізніше, зовсім не рядової «феєрії» стали приводом написати про побачене.

У суботу, 28 травня, вирішила з онуком з`їздити до Переяслав-Хмельницького, щоб показати йому музей (який, на щастя. зберігся) народної архітектури і побуту - так би мовити, культурна програма на вихідні. Коли під`їжджали до місця, вразила розчищена парковка і величезна кількість автомобілів. Багато автобусів були з написом «Шкільний».

Вороги музеїв і преси

До Дня музеїв укладено антирейтинг структур, які знищують музеї, перешкоджають їх роботі, організовують рейдерські атаки, ігнорують протести громадськості і преси. Ніяких несподіванок серед «переможців» цього печального списку немає. Занадто багато було публікацій у пресі… Але, список фігурантів сам по собі одразу став сенсацією. Дуже гучні прізвища, відомі структури.

Міністерство культури спростовує інформацію про наміри створити на місці двох музеїв у Переяслав-Хмельницькому чоловічі монастирі УПЦ МП.

Про це у коментарі для ZN.UA заявив перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктор Вечерський. Йдеться, зокрема, про можливість передачі до УПЦ МП Вознесенського собору (Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»).

Руський мір нищить музеї Переяслава!
Чи бути у Переяславі Вознесенському монастирю?
Нещодавно у ЗМІ широко пролунала інформація про передачу Вознесенського собору у Переяславі-Хмельницькому релігійній громаді Української Православної Церкви Московського патріархату та влаштування у місті одразу двох чоловічих монастирів відповідної парафії. Неоднозначність ситуації проявилася у тому, що у культових спорудах на які претендують представники церкви розміщено, в одному випадку, «Музей-діораму битви за Дніпро та створення Букринського плацдарму у 1943 році», в іншому ж – діючу церкву представників УПЦ КП. Культові споруди та територія, де вони розташовані, належать Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав».

Славнозвісну діораму в Переяславі таки приїхали оцінити російські художники

Діорама чекатиме на вердикт авторів. Славнозвісне полотно в Переяславі таки приїхали оцінити російські художники студії Грекова. Тиждень тому «Вiкна» розповідали, як через діораму почубилися музейники та церковники.

Діорама «Битва за Дніпро» у вознесенському соборі Переяслава – шедевр радянського батального живопису – від кольорів до точності зображення.