|
Главная страницаНаціональний історико-етнографічний заповідник "ПЕРЕЯСЛАВ"
 
Уперше Переяслав згадується у «Повiстi минулих лiт» — у договорi князя Олега з Вiзантiєю 907 року. А лiтописна легенда, датована 992-м, оповiдаючи про двобiй печенiзького велетня з руським богатирем, пояснює назву мiста поняттям «перейняти славу». Лiтописи подарували нам ще одне вiдкриття — саме з Переяславом пов’язана перша згадка слова «Україна». Перемiгши половцiв, тяжко поранений князь Володимир Глiбович захворiв i помер у цьому мiстi. Поховано його у Михайлiвському соборi 1187 року. Пiд цiєю датою записано: «... И плакаша о нем все переяславци, о нем же Украина много постонаша».
Ярослав Мудрий i створив Переяславське князiвство 1054 року. Займало воно територiю кiлькох областей нинiшньої України i межувало з величезними Київським, Чернiгiвським князiвствами та Диким полем, володiннями войовничих кочiвникiв. Останнє зумовило розвиток ратної справи та колонiзацiйний рух. Переяславцi заснували мiста на Сулi, Ворсклi та Сiверському Дiнцi, а також Переяславль-Рязанський (тепер Рязань) та Переяславль-Залiський (обидва належать Росiї). Часто в Переяславi «сидiли» князi, якi претендували на великокняжий стiл. «Ключем до Києва» називали це мiсто. 1239 року Переяслав зруйнували монголо-татари i по-справжньому вiдновлюватися вiн почав аж у ХVI столiттi. Згодом тут творили iсторiю Богдан Хмельницький, Григорiй Сковорода, Тарас Шевченко, Микола Гоголь... Проходячи попiд стiнами старовинних переяславських будинкiв, пiдводячи погляд на його величнi храми, усе це вiдчуваєш напрочуд яскраво. Музеї та музи
Музеї об’єднанi в нацiональний iсторико-етнографiчний заповiдник «Переяслав». Вони оригiнальнi за формою та унiкальнi за змiстом, вони живi. Загалом налiчують 176 тисяч предметiв лише основного фонду! Багато цих раритетiв бували на виставках у Японiї, США, Канадi, Францiї... I продовжують подорожувати, дивуючи свiт. Та лiпше не чекати, доки пам’ятки примандрують до вас, а самому вiдчути прадавню ауру Переяслава-Хмельницького.
У цьому комплексi просто неба — цiла низка окремих музеїв. Лише за день можна побувати на стоянцi первiсних людей, монолiтом перенесенiй сюди з мiсця її виявлення, побачити колекцiю кам’яних скiфських баб... А завершити екскурсiю... польотом на орбiту, точнiше, вiдвiданням комплексу Музею мирного освоєння космосу. Серед iншого тут показують парашут Гагарiна та скафандри, в яких космонавти виходили в безповiтряний простiр. Безмежний всесвiт народної душi вiдкриється тим, хто завiтає до Музею українського рушника, де представлено понад 300 рiзнобарвних шедеврiв з усiх куточкiв України! Не музей це, а храм вишивання, рушниками-бо обвiшана старовинна церква — мало не до купола. У першому українському Музеї хлiба знайомлять iз розвитком землеробства й технiками випiчки вiд давнiх часiв до наших днiв. Тут 3500 експонатiв, серед яких i унiкальна колекцiя релiктової пшеницi, кам’яний та глиняний посуд рiзних часiв, зокрема тисячолiтня трипiльська керамiка. У Музеї сухопутного транспорту побачите єдину в Українi колекцiю «туристичних» засобiв — вiд часiв трипiльської культури аж до початку ХХ столiття.
Та все-таки повертайтесь у центр Переяслава, до майдану, архiтектурний ансамбль навколо якого споруджений на честь 300-рiччя Переяславської ради. Хоча зараз оцiнки подiї зовсiм не однозначно позитивнi... Тепер завернiть на одну з тихих вишневих вулиць — вулицю Шевченка, якою колись ходив до свого товариша сам Тарас Григорович. На нiй побуваєте по черзi ще в кiлькох оригiнальних музеях. Неподалiк вiд рiчки Трубiж, бiля Свято-Троїцької церкви, стоїть будинок лiкаря Андрiя Козачковського, того самого Шевченкового друга. Донедавна тут знаходилась експозицiя iсторичного музею. З нього, власне, i починався експозицiйний комплекс мiста. Бо саме до цього будинку, де на той час мiстилося близько 40 експонатiв, i приїхав iз Чигирина пiсля закiнчення Київського унiверситету Михайло Сiкорський. Вiн зi своїми колегами-однодумцями згодом створив у мiстi «музейну Мекку», що в 1999 роцi й здобула статус нацiонального iсторико-етнографiчного заповiдника «Переяслав». Нинi в меморiальному будинку Козачковського створюється Музей «Заповiту», тобто безсмертного вiрша, написаного Кобзарем саме тут. Уже на початку 2008 року експозицiю побачать першi вiдвiдувачi.
Маєте нагоду завiтати до батькiвського дому вiдомого архiтектора Володимира Заболотного — це будiвля на розi вулиць Шевченка та Мазепи. Академiковi серед iнших належить авторство споруди Верховної Ради України. Особистi речi, проекти, креслення, акварелi Заболотного, меморiальнi кiмнати його рiдних розкажуть вам про життя та творчiсть визнаного метра. В Музеї археологiї, що у павiльйонi над фундаментами Спаської церкви-усипальнi Х столiття, є iсторичнi знахiдки, що можуть стати окрасою будь-якого зiбрання старожитностей у свiтi. На багатьох мiжнародних виставках бували бронзовий водолiй (фiгурка лева — посудина ХIII столiття), мiдний таз «лутерiй» скiфського перiоду, шахи черняхiвської доби, рiзноманiтнi прикраси часiв Київської Русi та iншi раритети, виявленi в переяславськiй землi. Не залишить байдужими i музей Сковороди у колегiумi, де 1753 року викладав поетику й риторику сам Григорiй Савович. Тут побачите келiю фiлософа, посидите за партою класу, де лунав його голос, у бiблiотецi ознайомитеся з численними стародруками XVI–ХIХ столiть. А чи зможете оминути музей українського одягу? В ньому на власнi очi побачите, що i як носили надднiпрянцi рiзних столiть. Усiх незмiнно чарують вишивки на бiлоснiжних українських сорочках, прикраси, весiльне вбрання. Та й повсякденне побачити цiкаво. Знаходиться музей у серцi стародавнього Переяслава, на його дитинцi, у Михайлiвськiй церквi, збудованiй у XVII столiттi коштом переяславського полковника Федора Лободи. Отак тут скрiзь — iсторiя щокроку. Святi та свята
Вiдпочити пiсля екскурсiй та розваг переяславцi запросять вас до справжньої корчми, де можна скуштувати нацiональних страв пiд веселi музики та зiгрiтися особливою горiлкою «Переяславська рада». Якщо одного дня у привiтному мiстi буде замало, вам запропонують у самому центрi затишний приватний готель «Пектораль». Усе є на Переяславщинi, щоб вам вирватися з буднiв, усе — щоб, поєднавши приємне з корисним, поринути в iсторiю. Приїжджайте i переймiть славу!
Переяславська Рада велика імперська містифікація! Переяславська Ми задалися простим питанням: де оригінали документів Переяславської Ради? Один дослідник розповів, що дійсно, якісь папери колись були. Зберігалися в Москві і Києві. І зміст їх був зовсім не такий, як нам втокмачують росіяни. Доля тих грамот дійсно неймовірна. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вітаю Вас Гість | RSS
Вівторок, 26.09.2023, 11:31
Вiд Переяслава невiддiльнi iмена давньоруських князiв Всеволода (сина Ярослава Мудрого), Володимира Мономаха (Ярославового внука), Юрiя Долгорукого (того самого засновника Москви).
Та не була б славна минувшина такою близькою до нас, якби не науковцi, митцi й просто ентузiасти, якi зберегли iсторiю та зробили її зримою. Очолює список тих подвижникiв Михайло Сiкорський — сам жива легенда, людина-пам’ятка.
Справжня перлина тутешнього заповiдника — Музей народної архiтектури та побуту Середньої Надднiпрянщини. Вiн почав оформлюватись в урочищi на околицi мiста 1964 року. Зараз на 30 гектарах землi розташовано справжнє українське село ХVII–ХIХ столiть iз церквами, хатами та млинами. У зелененьких двориках бiлiють хатки, заквiтчанi мальвами та чорнобривцями. 
Ось нiби тiльки що господиня вийшла з оселi, де пахне травою, розстеленою на долiвцi. Усерединi на вiкнах розвiшанi тканi та вишиванi рушники, а на покутi, за iконами — чорнобривцi, ласкавцi та любисток, щоб доньок хлопцi любили. Коли заходиш, щось злегка торкається твоєї душi й так солодко та спокiйно стає, нiби повернувся в дитинство, у бабусину хату...
Подорожуючи «вулицями Середньої Надднiпрянщини», неодмiнно зайдiть до музеїв пошти, бджiльництва, декоративно-вжиткового мистецтва, українських обрядiв. Дух прадiдiв, чудова природа, тиша i спокiй українського села вiдчуватимуться так, що вам не захочеться полишати дивовижної мiсцини.
Буквально за парканом, у родовому будинку композитора ХIХ столiття Павла Сеницi, розташовано ще Музей трипiльської культури та «Музей козацької слави. Роботи Василя Завгороднього».
Знаний Переяслав не лише музеями, а й своєю iдилiйною природою, особливою гостиннiстю городян i... народними святами. Улiтку тут зможете долучитися до традицiйного купальського дiйства на мальовничому лузi над Трубежем. Чудовий вiдпочинок бiля багаття на березi Днiпра з козацькою юшкою та нiчними купаннями теж запам’ятається надовго. У серединi вересня вiдбувається свято мiста — «Переяславська осiнь» за участю численних артистiв. Цьогорiч воно буде найяскравiшим за останнi 1100 рокiв! Завiтайте до Переяслава взимку — i побуваєте на рiздвянiй вiдправi в чотирьох церквах та послухаєте святковi духовнi пiснi у виконаннi народних академiчних i камерних хорiв. А потiм порадiєте рiздвяним колядам i новорiчним щедрiвкам, якi спiватимуть ватаги дiтлахiв пiд вашими вiкнами. На Водохреще вас освятять живою водою з криницi бiля церкви Бориса та Глiба, на мiсцi смертi двох вiдомих князiв Київської Русi, поруч з одним iз див Переяслава — кам’яним хрестом, що «плаче». I звичайно, незабутньою стане подорож заснiженим українським селом ХVIII столiття, музеєм народної архiтектури та побуту Середньої Надднiпрянщини разом iз фольклорним гуртом.