Хто провокує музейний опір?

Команда скинутого міністра культури М. Кулиняка в паніці. З публікацій в ІНТЕРНЕТі дізналися -  їй дуже цікаво з’ясувати: хто очолює музейний опір?А питання треба ставити дещо інакше: хто провокує музейний опір? Відповідаємо - саме ви і провокуєте, саме ви й ваша нахабна й безпардонна поведінка стимулює боротися проти вашої непрофесійності, вашої репресивної політики, проти вашого бажання знищити  все, що було напрацьовано за довгі й плідні роки чесної і відданої роботи тих, кого ви брутально вигнали з  наших музеїв.

  Ви самоправно хазяйнуєте в музеях близько року, саме рік тому почалася згубна для українських музеїв політика беззаконня і свавілля, яку ЗМІ назвали «атакою на музеї», а в народі вона отримала ганебну назву «кулиняківщина». Впродовж 2012 року з провідних музеїв України  вандальським методом вичищено кращих музейників – досвідчених і вправних керівників та провідних науковців і професіоналів.І вони не самі себе величають професіоналами, а так їх назвала держава, надавши їм дипломи про наукові ступені за дослідження пам’яток музеїв. Чому ж ви вважаєте, що ці, незаконно звільнені і вигнані люди мають мовчати, аби ви у тиші і благополуччі продовжували свою чорну справу?  Мало того, що вигнали з музеїв людей, які цим музеям віддали левову частину свого життя, то ще й намагаєтеся полити їх брудом. І не гребуєте при цьому нічим, навіть порушенням Закону.  Йдеться про публікацію диплому про вищу освіту, який належить безпідставно звільненому гендиректору Національного заповідника «Софія Київська» Н. Куковальській. Копія диплому зберігається у відділі кадрів заповідника, і хто ж як не його теперішня директорка О. Сердюк розпорядилася оприлюднити цей документ? А як же бути із Законом України «Про захист персональних даних», порушуючи який, Сердюк порушує права людини? Та для неї це дрібниця, як і сума в 1000 неоподаткованих мінімумів – штраф за порушення цього Закону,  бо вона оперує колосальними бюджетними коштами так,  як сама того хоче.

     Але постріл Сердюк та її поплічників, як завжди, холостий. Ну що ж, всі дізналися, що Куковальська відмінно закінчила один із кращих вузів і має диплом інженера з відзнакою. А чи відомо вам, що архітектурно-історичні пам’ятки мають очолювати саме люди з інженерною або архітектурною освітою, тому що головне завдання директора такого заповідника – це охорона і вміла реставрація  пам’яток?  І лише знаючись на інженерії, будівельних конструкціях, людина може фахово опікуватись збереженням архітектурних об’єктів.  Та ж сама Сердюк цим похвалитись аж ніяк не може, тому й припускається прикрих недоліків у цій царині, через що страждають пам’ятки. Щоправда, вона апелює до того, що є істориком. І зразу питання: цікаво,  чому ж, розповідаючи про  біографію Куковальської,  ви забули оприлюднити її  університетський диплом історика, який вона блискуче підтвердила численними книжками,  статтями, виступами на конференціях  про пам’ятки заповідника, чим Сердюк, знов-таки, похвалитися не може?  А ще «забули» опублікувати посвідчення Куковальської як  заслуженого працівника культури України і дійсного члена Української академії архітектури? Відповідь проста – це для вас невигідно, тому й шукаєте у білому чорне.Та щоб сьогодні ви не вигадували про звільнених вами директорів і музейних фахівців, які б не публікували документи, люди знають, як багато зробили ті, кого намагаються змішати з брудом лише з однією метою – будь-що залишитися на захоплених неправедним шляхом  місцях.

Боротьбу проти насаджених Кулиняком непрофесіоналів почали одиниці, а зараз, без  всякого керівництва, без закликів, до нас приєднуються все нові й нові музейники, ті, хто був вигнаний з музеїв і, що дуже приємно, ті, хто ще працюють на теренах українського музейництва. Вони піднімаються не лише тому, що розуміють – завтра їх очікує сумна доля їхніх попередників, а головно тому, що   є патріотами нашої національної спадщини. Немає серед руху опору ні керівників, ні підлеглих. Люди пишуть і надсилають до  редакції  сайту «Музеї України» свої статті, в яких висловлюють власну позицію, в яких вступають у боротьбу з беззаконням,  посіяним Кулиняком та його приспішниками - Вінграновським, Вечерським, Сердюк.  З кожним днем до лав музейного опору приєднується все більше порядних, авторитетних у суспільстві людей. Завдяки сайту «Музеї України»  і тим, хто не змирився з кулиняківщиною, ця ситуація стала відомою багатьом, небайдужим до культури, українцям.

Сьогодні нові очільники Міністерства культури змушені пожинати посіяне Кулиняком, бо надто багато отруйних будяків зійшло на ниві музейництва. Сам же Кулиняк благополучно  почиває на чорній ікрі з буфетів палацу «України» і, мабуть, злостиво посміхається, споглядаючи на створений ним бардак, який мусять розгрібати теперішні керівники Мінкультури. Звісно, буфети «України» дуже привабливі, але директор палацу культури і крісло міністра, як говорять в Одесі, дві великі різниці. Ось чому  до Кулиняка на таємні наради постійно приїздять Вечерський та Сердюк– їхній бос вочевидь не покидає думки повернути собі крісло міністра.

Отже, наші, м’яко кажучи, опоненти знайте -  як би там не склалося, мовчати не будемо. Всі ваші неправедні кроки, всі ваші підступи будемо викривати і видавати «на гора». За нами правда і справедливість. Ви за спиною міністра Л. Новохатька, продовжуєте свою підривну «роботу», а він, зайнятий розбиранням  ваших «напрацювань», поки що мовчить. Та скільки  вервиці не витися, кінець все одно знайдеться! От тільки який кінець?

Комітет музейного опору

Від журналу "Музеї України":

Протистояння групи брутально звільнених музейників з дивною "командою менеджерів Кулиняка" вже сягнуло якихось комедійних рівней! Як ми зрозуміли, хтось найняв групу "чорних" піарників та можливо якесь детективне агенство чи якихось колишніх та нинішніх офіцерів МВС чи спецслужб. Принаймні, у нас склалося таке враження. Почалися зломи електронної пошти, вірусні атаки на сайт "Музеї України", ймовірно, журналісти та музейники стали об'єктами ОРД у якихось кримінальних справах, про які ми можемо лише здогадуватися. Це для офіційного прослуховування телефонів? Мало не щодня відбуваються якісь провокації, спроби розсварити активістів...

На жаль, конфлікт у НІЕЗ "Переяслав", спровокований каналом 1+1, показав, що менеджери не здатні до цивілізованого публічного діалогу. Ми розуміємо, що у цій ситуації новий Міністр культури Л.М. Новохатько просто змушений йти до кінця. І ще раз публічно висловлюємо йому свою підтримку! Хочемо звернутися до молодих музейників Переяслава - не ганьбіться своїми підписами під дивними опусами на захист випадкової людини, що абсолютно помилково займає крісло Героя України М.І.Сікорського! Вам ще жити і працювати у музейному середовищі! Думайте про власну репутацію! Заповідник чекає масштабна фронтальна перевірка і дуже може бути, вже найближчим часом буде новий керівник...