Вітаю Вас Гість | RSS

П`ятниця, 28.07.2017, 13:53

Каталог статей


Головна » Статті » Мои статьи

ЗВЕРНЕННЯ КОЛЕКТИВУ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТОНГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»

ЗВЕРНЕННЯ КОЛЕКТИВУ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТОНГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»

ДО МІНІСТРА КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ Л. М. НОВОХАТЬКА

ЩОДО СЮЖЕТУ ТЕЛЕПРОЕКТУ «ГРОШІ» НА ТЕЛЕКАНАЛІ 1+1

Шановний Леоніде Михайловичу!

Колектив Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» обурений неправдивим наклепницьким сюжетом телепроекту «Гроші» на каналі «1+1», який вийшов в ефір 4 березня 2013 року. Працівники нашого Заповідника, а саме: музейні доглядачі Меморіального музею академіка В.Г. Заболотного Зачепа М.Г., Дем’яненко В.В., музейні доглядачі Музею Заповіту Т.Г. Шевченка Вишаровська Н.П., Алєксєєва Н.І., музейний доглядач Меморіального музею Г.С. Сковороди Сич Г.І. (копії службових записок додаються), заступник генерального директора з науково-реставраційної роботи Убоженко С.П., начальник відділу транспортного забезпечення Степовий О.М. були учасниками і свідками подій, які в дійсності відбулися 24 лютого 2013 року. Адже спершу невідома рудоволоса особа «завітала» до Меморіального музею академіка В.Г. Заболотного, де в відвертій формі запропонувала доглядачам продати їй одну з картин експозиції (пояснення Зачепи М.Г., Дем’яненко В.В.) та заробити собі трохи грошей. Таке цинічне відношення невідомої молодої особи до музейних експонатів обурило доглядачок. Категорично відмовившись від продовження спілкування, Зачепа М.Г. відправила несподівану «візитерку» в адміністрацію, а сама зателефонувала до Довгошиї П.О. та схвильовано розповіла про дивну розмову, що відбулася.

На останніх хвилинах розмови з Зачепою М.Г., на порозі робочого кабінету Довгошиї П.О. дійсно з’явилася рудоволоса жінка з короткою зачіскою, яка запропонувала директору провести розмову за межами кабінету, наприклад в кафе, Павло Олександрович не погодився і сказав, якщо є нагальна потреба в спілкуванні, то хвилин через 15 розмова може бути продовжена в кабінеті. Незнайомка пішла. Відразу після цього директор зателефонував Зачепі М.Г., щоб уточнити зовнішність жінки, яка була в музеї та приходила щойно до нього. Зрозумівши, що це саме та особа, про яку говорили доглядачі, відповідно зреагувавши зателефонував і поставив до відома про ситуацію, що відбувається працівників прокуратури та СБУ, отримавши від них консультацію подальших дій, а також зателефонував заступнику з науково-реставраційної роботи Убоженку С.П. і начальнику відділу транспортного забезпечення Степовому О.М. (пояснення додаються), і попросив їх терміново під’їхати до адміністративного корпусу та продумати питання щодо встановленням відео реєстратора та запису розмови з незнайомкою на диктофон.

За шість днів до цього відбулася телефонна розмова, яка свідчить, що продемонстрований сюжет був заздалегідь спланованою акцією, що мала на меті очорнити колектив НІЕЗ «Переяслав» та його генерального директора. 18 лютого 2013 року на робочий телефон адміністрації зателефонувала жінка, яка, представившись помічником народного депутата Олександра Михайловича Бригинця, запропонувала передати декілька картин з колекції Заповідника для облаштування робочого кабінету народного депутата на період перебування однієї з іноземних делегацій. Директор Заповідника відповів, що є певна процедура видачі музейних предметів, яка потребує оформлення пакету документів та дозволу Міністерства культури України. Співрозмовниця поцікавилась, як можна за певну винагороду прискорити в Міністерстві культури отримання дозволу, та чи може О. Бригинець приїхати в Заповідник та відібрати полотна. Зі слів директора, після його пропозиції звернутися з офіційним листом за особистим підписом Бригинця О. М., в якому викласти своє прохання, телефонна розмова була закінчена.

Через 15 хвилин жінка повернулася до робочого кабінету директора і заявила, що вона представляє дуже впливову людину, яка прагне співпрацювати з Заповідником, надавати йому спонсорську допомогу, нею була озвучена сума 50 тисяч доларів. Під час розмови в приймальній був О.Степовий, який бачив жінку в робочому кабінеті директора і чув частину розмови. Оскільки розмова носила явно провокаційний характер, Павло Олександрович прийняв рішення використати технічні засоби відео спостереження та запису і, посилаючись на постійні телефонні дзвінки, запропонував «представниці впливової людини» продовжити розмову через півгодини, співрозмовниця погодилася, але більше на зустріч не прийшла.

Скомпонований телевізійний сюжет та вище викладені в цьому листі факти – це брудні дії певної групи людей, які направлені проти НІЕЗ «Переяслав», всього колективу та його генерального директора. Називаючи себе «борцями за збереження Заповідника», ці люди вже майже три роки своїми скаргами в різні інстанції, судовими позовами, наклепами, заважають трудовому колективу повноцінно працювати і дійсно робити все, аби зберегти та примножити те, що створено Михайлом Івановичем Сікорським та його однодумцями.

Звинувачуючи нашого директора з перших днів його роботи в якихось противоправних діях, так звані борці за збереження забувають, що саме з ініціативи генерального директора НІЕЗ «Переяслав» Довгошиї П.О. згідно з наказом Міністерства культури і туризму України від 08.09.2010 р. № 668/0/16-10 була створена комісія та проведена комплексна перевірка діяльності Заповідника (акт перевірки додається), яка виявила велику кількість порушень в найголовнішій ланці музейної роботи, а саме в організації обліку та збереження музейних цінностей.

На підставі Акту комплексної перевірки адміністрацією Заповідника був розроблений графік заходів щодо усунення недоліків в діяльності закладу. На сьогоднішній день виконано більшу частину виявлених недоліків ліквідовано (звіт про усунення недоліків додається). Перевірка комісії Міністерства культури України, що проводилася у вересні 2012 року відзначила значне покращення роботи НІЕЗ «Переяслав» на основних напрямках роботи (акт перевірки від 28.11.12 додається). Зокрема, в 2010 році розроблено та затверджено Міністерством культури України План організації території НІЕЗ "Переяслав" (першим серед державних музейних закладів). На сьогоднішній день приведено у відповідність до діючих нормативних актів діловодство установи, затверджено номенклатуру справ. Завдяки вмілій організації кадрової та юридичної роботи розроблені та затверджені внутрішньо-музейна інструкція, положення про відділи, посадові інструкції працівників, положення про дорадчі органи, необхідні внутрішні нормативні документи Заповідника.

Розроблена, затверджена і діє внутрішньо-музейна інструкція з обліку та збереження музейних цінностей. Вперше за всю історію існування Заповідника проводиться робота з повного звірення наявності музейних предметів державної частини Музейного фонду України. На сьогодні звірено більше 100 тис. музейних предметів, а це більше половини музейного фонду Заповідника (181 тис. музейних предметів – основний музейний фонд Заповідника).

Вирішено питання, що викликало найбільший супротив у частини колективу, та яке в судових інстанціях отримало підтвердження правоти дій генерального директора щодо встановлення повної матеріальної відповідальності працівників за музейні предмети, які передані їм для експонування чи зберігання. У посадових інструкціях працівників Заповідника відтепер передбачено обов’язки щодо ведення обліку, зберігання музейних предметів та повна матеріальна відповідальність за їх збереженість. На сьогоднішній день всі звірені музейні предмети передані на повну матеріальну відповідальність науковим співробітникам та музейним доглядачам.

Значну увагу Довгошия П.О. приділяє покращенню якісного складу науковців. В листопаді 2012 відбулася атестація наукових співробітників НІЕЗ «Переяслав», для декого результати її були невтішними. Можна гордо називати себе науковцем з величезним стажем роботи, отримувати пристойну заробітну плату, але при цьому не виконувати свої основні посадові обов’язки щодо з обліку та збереження музейних цінностей. Саме такі зауваження почули від компетентної комісії деякі працівники відділу науково-фондової роботи. Адже саме з їх вини в облікових документах величезна кількість не обумовлених виправлень, неточностей, закреслень, в експозиціях - значна кількість експонатів без облікових позначень, а в фондосховищах – пошкоджені музейні предмети, які не підлягають реставрації. У нас є багато фотографій, які свідчать про занадто сумний стан збереження музейних цінностей в Заповіднику. Але опублікувати їх - це кинути тінь на світле ім’я Героя України, батька переяславських музеїв – Михайла Івановича Сікорського та Міністерство культури України.

Михайло Іванович Сікорський творив свій Світ Музею, він був Творець, і сподівався, що підлеглі сумлінно виконують свої обов’язки, не потребуючи його контролю. На жаль, виправити допущені помилки в обліковій документації уже не можливо, можна тільки зафіксувати стан її ведення, та в подальшому виконувати всі вимоги діючих нормативних документів. Саме до цього спонукає генеральний директор працівників науково-фондового відділу та науковців Заповідника, роблячи в кадровій політиці ставку частково на молодь з відповідною освітою, науковим ступенем та прагненням до наукового росту. Впродовж двох років до установи прийшли працювати два молоді кандидати історичних наук, три науковці закінчили роботу над своїми дисертаціями та чекають захисту, п’ять працівників, що поповнили колектив Заповідника – є аспірантами вищих навчальних закладів.

Павло Олександрович Довгошия – нестандартна особистість, вимогливий до себе та інших, принциповий і наполегливий в досягненні результату, генератор ідей, має достатній рівень освіти, досвід роботи та необхідні для керівника ділові якості, вільно володіє кількома іноземними мовами. Він - рушійна сила, якої потребує Заповідник.

Запровадження Довгошиєю П.О. нових підходів до управління та організації роботи в Заповіднику викликало резонанс, а в деяких випадках спричинило певний супротив. Однак, усе це - реакція невеликої групи людей, які не є працівниками заповідника і не бажають наведення в ньому порядку зі зрозумілих причин. На даний час колектив працює в нормальному робочому режимі і сподівається на стабільність, розуміння та підтримку Міністерства культури України. Адже генеральний директор НІЕЗ «Переяслав», втілюючи в життя нові ідеї розвитку музейної справи, впроваджуючи досвід кращих скансенів та музеїв Європи ( у 2011 році підписано угоду про співпрацю з Тракайским історичним музеєм (ЛИТВА), 2010 р. - з Білоруським державним музеєм народної архітектури та побуту. Наразі ведуться перемовини з Музеєм української культури у м. Свидник (СЛОВАЧЧИНА)), робить все задля того, щоб наш Заповідник, зберігаючи тільки йому притаманні риси, став

музейним закладом європейського рівня, вносячи свій вклад в розбудову держави, розвиток культурного, науково-освітнього та туристичного життя України.

Колектив Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" просить Вас дослухатися до нашої думки та прийняти справедливе рішення - повернути до роботи генерального директора Довгошию Павла Олександровича, що дасть змогу працівникам Заповідника та його керівнику спільно реалізувати всі задуми, закінчити розпочаті проекти та зберегти і примножити славу спадку Михайла Сікорського.

Категорія: Мои статьи | Додав: pereyslav (13.03.2013)
Переглядів: 647 | Теги: ЗВЕРНЕННЯ КОЛЕКТИВУ НАЦІОНАЛЬНОГО І | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: