У центрі древнього Переяслава знаходиться унікальна споруда - Михайлівська церква (1649 р.), яка збудована переяславським полковником Ф.Лободою в стилі українського барроко, на фундаменті Михайлівського собору (1089 р.). Основне приміщення церкви - витянутий з заходу на схід прямокутник  з гранчатими прибудовами: вівтарем і притвором. Над проймами вікон - орнаментальна та сюжетна ліпка. А по всій довжині зовнішнього фризу розміщені кольорові полив’яні керамічні розетки ХVІІ ст., прикрашені українським народним орнаментом.

    Недалеко від церкви знаходиться дзвіниця, жилий корпус та трапезна. А між дзвіницею та церквою - камяна палатка, під якою зберігся розпис ХVІІ ст. Перед вівтарем на видному місті зображені історичні особи, причислені до лика святих, доля який зв’язана з історією міста: “Святитель Христов Єфрем” - епіскоп Переяславський та “Святитель Христов Симеон” що очолював оборону міста від монголо-татар в 1239 році.

    Сама церква знаходиться на чильному місті - на площі Переяславської  Ради, де відбулася доленосна подія нашого народу - прийняття Переяславської угоди.

Саме в цьому історичному місті в 1957 році у приміщенні Михайлівської церкви було відкрито музей українського народного одягу Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ ст. - поч.ХХ ст., а також розміщено колекцію полтавських та київських килимів. У заповіднику зберігається та експонується близько 10000 екземплярів українського одягу.

    Це колекція чоловічого і жіночого  одягу різних верств населення України на всі пори року, різноманітні жіночи прикраси.

З давніх часів мистецтву вбрання український народ поділяв великої уваги. Робили тканини, вишивали, плели, займались аплікацією, в’язали, шили. В усе це вкладалося багато творчої праці, фантазії. Зберегти кращі зразки творчого надбання українського народу Середньої Наддніпрянщини - основне завдання цього музею.