Музей «Народного сухопутного транспорту і дорожнього побуту українців в XIX ст.» відкрито в 1993 році.

Музейна колекція збиралася протягом трьох десятиріч науковими працівниками і наглядачами заповідника. Були здійснені експедиції в райони України: на Полтавщину, Сумщину, Київщину, Чернігівщину, південь України. Транспорт і комунікації мають важливе значення в житті кожної людини. При допомозі транспорту і шляхів сполучення люди підтримують між собою економічні і культурні зв'язки, освоюють нові території.

    Виникнення транспорту на Україні відноситься до сивої давнини. Про це свідчать археологічні і письмові джерела. Уже первісні люди, розселяючись по ріках, користувались засобами пересування по воді, зокрема такими, як зрубані дерева, плоти, видовбані човни. А з прирученням тварин - коней, волів виник в'ючний транспорт, а також санний  і колісний.

    Представлений сухопутний транспорт можна розділити на такі категорії: літній і зимовий, що в свою чергу поділяється на господарський (кінський і воловий) та виїзний. Основними видами сухопутного транспорту українців з найдавніших часів були сани і вози. Всі це експонується в павільоні музею, де представлені різноманіфтні транспортні засоби наших предків.

    До ХІХ ст. майже всі транспортні засоби виготовлялися із дерева, майстрами - стельмахами. Пізніше з’явилися транспортні засоби виготовлені з металевими деталями. У музеї можна побачити стельмахову майстерню,та кузню.

Своєрідною окрасою музею є олімпійська колісниця, квадрига, яка використовувалась для перевезення олімпійського вогню для відкриття XXII літніх Олімпійських ігор в Москві в 1980 р.

    Дуже цікава експозиція, в буквальному смислі, під ногами - різноманітне шляхове покриття. Тут і дерев'яні, і грунтові, і асфальт, і бруківка Експозицію доповнюють картини художника Ю.Г.Легенсьокого “Шляхами України”...