Вітаю Вас Гість | RSS

Вівторок, 26.09.2017, 10:15

Каталог статей


Головна » Статті » Мои статьи

Не байдужі до Мазепи

Не байдужі до Мазепи

У Дніпропетровську презентовано всеукраїнський культурний проект Громадського руху "Не будь байдужим!" - "Мазепа. Made in Ukraine", який передбачає низку мистецьких і просвітницьких заходів, покликаних відкрити новий погляд на видатного українця й реалізується за сприяння інформаційних партнерів - журналів "Український тиждень" та "Однокласник". Мазепіану від "небайдужих" вже підтримали Олег Скрипка, Фагот (гурт "ТНМК"), "Гайдамаки", інші українські зірки шоу-бізнесу, спорту (зокрема, Василь Верастюк), а також відомі журналісти (Ігор Пелих, Юрій Макаров), знані науковці й митці. Акція реалізовуватиметься в 41 місті обласного та районного значення протягом вересня 2008 - липня 2009 років.


Обкладинка книги Ольги Ковалевської "Іван Мазепа у запитаннях і відповідях"

В рамках проекту в понад 2 тисячах загальноосвітніх шкіл міст і містечок, задіяних у Мазепіані, волонтерами руху розповсюджуватиметься книга Ольги Ковалевської "Іван Мазепа у запитаннях та відповідях", а серед учнів 8-11 (12-х) класів проводитиметься конкурс творів на тему "Хто для мене Іван Мазепа?". Ідея цього конкурсу, в якому можуть взяти участь всі бажаючі школярі, що цікавляться історією України, підтримана й схвалена міністерством освіти України.


Зліва направо: редактор відділу "Країна і подорожі" журналу "Український тиджень" Ігор Кручик, історик і журналіст Сергій Пархоменко-Багряний, координатор Громадського руху "Не будь байдужим!" в Дніпропетровську Надія Кууск.

Під час презентації історик і журналіст Сергій Пархоменко-Багряний, редактор відділу "Краіна і подорожі" журналу "Український тиджень" Ігор Кручик та координатор Громадського руху "Не будь байдужим!" в Дніпропетровську Надія Кууск серед іншого відзначили, що Іван Мазепа є тією особистістю, яка конче потребує неупередженого погляду на свою діяльність і спадщину. Український гетьман визначний не лише тим, що наважився на одну з найризикованіших визвольних акцій в історії України, а й тим, що проявив себе постаттю європейських масштабів - як політик, дипломат, поет і військовий; як один з найпомітніших євроінтеграторів в історії нашої країни.


Втім, як зазначили промовці, великою проблемою є не тільки малообізнаність суспільства в історії України, а й, часто-густо, небажання її знати, зазирати правді у вічі. Одже Громадський рух пропонує відмовитись від ідеологічних штампів й упередженості і натомість - визначити своє ставлення до конкретної історичної персони на основі об'єктивних історичних знань.


- Низка поважних дат, таких як трьохсотліття з часів укладення українсько-шведського військового союзу, Батуринська трагедія, Полтавська битва, вкотре спонукають замислитись над життям й діяльністю цього політика, дипломата, розбудовника держави, - говорить Сергій Пархоменко-Багряний. - Проте фішка нашої акції в тім, що ми - громадська організація - хочемо презентувати Мазепу не тільки як державного діча, але й звичайну людину. Адже попри надмірно пафосно-патетичні підходи в оцінці цієї персоналії наших "ура"-патріотів, чи навпаки - обвинувачення Мазепи в зраді з боку представників антиукраїнськи налаштованих сил, ми закликаємо до зваженого підходу у поглядах на особистість гетьмана, який, можна сказати, був доволі епатажним діячем своєї епохи. Якщо говорити сучасною мовою, то Мазепу можна схарактеризувати "героєм світських хронік", "героєм-коханцем", про якого складали легенди, вірші, поеми, присвячували музичні твори.


Аргументи на користь позитивного образу Мазепи є документально підтвердженими й науково виваженими. Незважаючи на тривалі наукові баталії та дискусії навколо місця і ролі Івана Мазепи в історії, більшість науковців й дослідників переконані у тому, що Гетьман, безумовно, був видатною й яскравою постаттю свого часу, яка заслуговує на повагу та гідне місце серед національних героїв. Зокрема визначають дуже високу освіченість й різнобічну обдарованість гетьмана, який володів окрім української, російською, польською, латинською та французькою мовами, добре знався на філософії, історії, музиці й поезії, сам писав вірші, в яких найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України, а ще він досконало грав на бандурі, гарно танцював.

- Про Мазепу справді вартувало б знати більше і те, наскільки цих знань бракує, я, приміром, відчув, коли в січні побував у Придністров'ї, в Бендерах, де загинув гетьман, - зазначає редактор відділу "Краіна і подорожі" журналу "Український тиджень" Ігор Кручик. - З'ясувалося, що мешканці міста лишень щось про нього чули. Але й ми (українці) теж недалеко від них просунулися.


- Оцінка робіт учнів у запроваджуваному нашою громадською організацією конкурсі серед старшокласників здійснюватиметься у Києві комісією, що складається з відомих в Україні істориків та культурологів, - інформує координатор Громадського руху "Не будь байдужим!" в Дніпропетровську Надія Кууск.

- Можно вопрос задать? - цікавиться журналіст газети "День", регіональний кореспондент Бі-Бі-Сі Вадим Рижков. - Каким образом вы собираетесь писать сочинения в школах? На это есть согласие министра образования?

- ...Заступника міністра, - відповідає Кууск.

- То есть, это все организуется под эгидой минобразования?

- За підтримки, - уточнює координатор, - ініціатива й організація проведення конкурсу належить нам - громадській орагнізації.

- Так, а кто конкретно покровительствует в министерстве?

- Є лист від міністерства, що розповсюджується на всі міста (задіяні в проекті)...

- А кем он подписан?

- Полянським - це заступник міністра освіти.

- Еще вопросик можно? - запитує журналіст "Рабочей газеты". - Не могли бы вы назвать источники финансирования проекта? Каков его бюджет и кто выделял гранты?

- У нас немає якогось одного джерела фінансування, - відповідає Сергій Пархоменко-Багряний. - Це підтримка меценатів, приватна ініціатива людей, зокрема Ольги Ковалевської, яка переважно власним коштом видала цю книгу. Нині ми маємо можливість розповсюдити її по школах. Інформаційно нас підтримують "Український тиждень", "Однокласник"... Щодо фінансової підтримки - то це добра воля спонсорів, приватних осіб...

- Родина должна знать своих героев! Патриотов... - проголошує Рижков в іронічному тоні.

- Кожен вносить свою посильну лепту, стільки, скільки і як зможе: Олег Скрипка, Юрій Макаров, Ольга Ковалевська... Тут не задіяні ані державні кошти, ані міжнародні організації.

- Ребята, а вам не кажется, что еще рановато устраивать для детей такие конкурсы - про Івана Мазепу? - ставить запитання хтось з присутніх журналістів. - Не кажется ли вам, что это более напоминает конкурсы, которые были в советские времена на тему о "дедушке Ленине". Так о Ленине, по крайней мере, хоть что-то знали, а тут... Может сначала следует предоставить как можно больше информации на эту тему?

- Справді, слушне питання, - відповідає Пархоменко-Багряний. - Але ж зважайте на те, що йдеться не про наукову працю, а про твір - погляд школяра, людини, яка вже може мислити, аналізувати, вчиться виробляти своє бачення й захищати свою позицію... Звичайно, навіть історики вагаються зі своїми думками про Мазепу, оцінками його діяльності, але все одно треба ж колись з чогось починати. Якщо не зараз, то коли? Нині, слава Богу, підростає покоління, яке позбавлене ідеологічного тиску, який був раніше, і нині перед державою стоїть доволі багато складних питань: як об'єднати суспільство, як сприймати свою історію без політичних нашарувань... І от ці діти якраз можуть подивитись на Мазепу своїм свіжим поглядом. Стає цікаво, чи оцінять вони його як історичний персонаж, чи приверне він їхню увагу до себе...

- Але чи не занадто важка й суперечлива постать обрана в даному випадку?

- Так можна сказати про будь-яку більш-менш значиму історичну постать, - захищається "небайдужий".

- Вы сказали об объединении Украины, а мне кажется, что такая фигура как Мазепа будет только раскалывать общество, - вступає в полеміку палкий прихильник московського патріархату (як, власне, всього московського), слов'янської єдності України з росією, журналіст газети "Спасите наши души" Юрій Істомін. - Во всяком случае здесь, в Днепропетровске, куда вы приехали, в народе Мазепа, конечно, выступает антигероем. То есть, вопросы о предательстве... подождите-подождите, дайте договорить, ...о клятвопреступлении, я имею в виду тот факт, что Мазепа поклялся Петру... То есть в народе Мазепа - это антигерой. Так понимают это взрослые, а сейчас этим агитпроектом хотят сбить прицел их детям... Об анафеме. В этой книжечке анафеме посвящено пять страничек. На самом деле - это самое главное, а вы говорите, что Мазепа был замечательным политиком, поэтом... Но он же совершил преступление! А у вас по поводу анафемы читаем - что это, мол, была политическая расправа; что историки оценили ее незаконной...и Филарет (Денисенко) ее снял. Во-первых, тут не может быть речь о "политической" расправе, поскольку царь - помазаник Божий, а значит было единство власти царской и церковной. Во-вторых, никто - ни чиновники, ни журналисты - не имеет права вмешиваться в церковные дела и решать, что сделано "законно", а что нет. Вы ж знаете, что Ющенко ездил к патриарху Алексию, и тот сказал: "Нет, дорогой, никто Мазепе анафему не отменял". А анафему Мазепе отменил Филарет, который сам в анафеме. И вот это все вы даете читать детям. История Украины полна настоящими героями, которыми можна объединять страну, а вы выбрали... Поэтому нужно действительно выбирать героев, а не превращать в ангелы люциферов...


- Я очікував таке запитання, тому хочу сказати наступне, - відповідає Сергій Пархоменко-Багряний. - Ви кажете, що ми "нав'язуємо". Та ніхто цю книжку нікому не нав'язує, оскільки її розповсюджуватимуть всього по п'ять примірників на школу - і все. Дитина зможе її прочитати тільки, якщо сама схоче. Якщо такого бажання не буде, то ніхто їй не буде нічого нав'язувати. Ми лишень маємо право повідомити про те, що така книжка є. Якщо ж у дитини буде своя особиста думка, абсолютно відмінна від викладеного в книжках Ковалевської - то будь ласка. В будь-якому разі це добре, коли є різні джерела і в даному випадку така книжка якраз відіграє свою роль. Ми ніяким чином не заборонимо дитині користуватися якимись іншими джерелами. Якщо хтось вважатиме, що Мазепа був зрадником, то нехай напише про це і підкріпить відповідними аргументами. А щодо клятвовідступництва, то скажіть будь-ласка, де записано, що за політичну "зраду", за відмову саме від, наголошую, політичної присяги, адже Мазепа не клявся на крові, на Біблії, принаймні, немає такого зафіксованого факту, що він клявся на Біблії...

- Вы знаете, почему ему анафему объявили или нет?! - спалахує Рижков. - Он крест целовал! Он целовал крест, вот именно поэтому...

(В аудиторії зчиняється неймовірний гамір. Окремих реплік просто не розібрати)

- Можна запитання?! У мене запитання, можна?! - намагається звернути на себе увагу кореспондентка радіо "Ера" Наталія Біловицька, проте перші три-чотири спроби - даремні: її ніхто не чує. - ...Чи ви досліджували, як представлена постать Івана Мазепи в шкільній програмі?

- Я не досліджував, але пригадую в шкільній програмі поему Пушкіна "Полтава", яка мабуть, всім вам добре знайома, - відповідає Ігор Кручик з "Українського тижня". - Думаю також, що Пушкін для всіх тут присутніх - певний авторитет. Так от на пам'ять приходять наступні слова:

"Без милой вольности и славы

Клонили долго мы главы,

Под покровительством Варшавы,

Под самовластием Москвы.

Но независимой державой

Украине быть уже пора!

И потому топор кровавый

Я поднимаю на Петра!"

Це - Пушкін. Хіба щось не зрозуміло?


- Ну и что с того? Пушкин же говорил это от имени предателя Мазепы, представляя определенный литературный образ!..- закидають "мазепоненависники".


- Моя мама - шкільний вчитель... і Мазепа подається не з точки зору зрадник він чи ні, - бере участь в дискусії Надія Куукс. - І взагалі кожен історик має мислити об'єктивно, а не суб'єктивно і вимальовувати героя чи антигероя. І ще нагадую, що в конкурсі братимуть участь учні з 8-го по 12 класи, а козацтво починається викладатися з восьмого і школярам буде відомо про постать Мазепи.

- Мазепа зрадив Петра, але ніколи не зраджував народу! - акцентує Кручик. - Якщо сьогодні, наприклад, Ющенко зрадить когось на благо України, то, я думаю, що всі...

(Знову зчиняється неймовірний гамір)

- Если человек вообще способен "зраджувати", то он это сделает по отношению к кому угодно! Кого угодно предаст! И нет здесь никакого подвига!

- А чи пов'язана яким-небудь чином постать Мазепи саме з Дніпропетровщиною? - цікавиться Біловицька.

- Іваном Мазепою на річці Самарі тут була побудована Богородицька фортеця від навалів татар,турків і по сьогодні там ведуться археологічні роботи, які підтверджують причетність до побудови саме Мазепи, - дає історичну довідку координатор "небайдужих" на Дніпропетровщині.


- Можна еще вопрос задать, а то до вас не докричишься! - знову бере слово Вадим Рижков. - А вы сами внимательно ли читали эту книгу, которую предлагаете? Я по образованию историк и вот открыл ее, пролистал: что ни положение, то очень спорное, если не сказать ошибочное.

- Вся історія така - спірна, - парирує Пархоменко-Багряний.

- Не-э-э-эт, подождите... Вот например, знаком ли вам такой момент в биографии Мазепы, как соблазнение им своей крестной дочери - Матрены Кочубей?

Після цього вкотре зчиняється гамір небайдужих до постаті Мазепи осіб з обох сторін, в якому чути уривки окремих фраз щось на зразок: "Да это все известно!", "А де докази?!", "А ви там особисто були? Свічку тримали?", "А може це не він, а вона його спокусила?! Хто і як докаже!?

- Дайте мне сказать! - вимагає Рижков.

- Давайте не будем об этом! Скажите, пожалуйста, а как вы оцениваете...

- Да подождите вы, я ж еще не задал вопрос !- кипить Рижков. - Вы мне дадите вопрос задать или нет?.. Ведь, по сути, и конфликт весь... донос Искры и Кочубея на Мазепу по этому поводу - после того, как он соблазнил 16-ти летнюю девушку - вот только за одно это церковь анафему налагает - за сожительство со своей крестной дочерью. Далее . Вы говорите, что он там Петру изменил. Да не Петру, а был акт крестоцелования, который он преступил: клялся на кресте святом, вот именно за это ему анафема. Понимаете, сколько здесь спорных моментов? А по поводу крепости, о которой девушка говорит - то она была основана российскими войсками для того, чтобы Сечь укоротить и козаки были категорически против. И таких спорных моментов - не сосчитать.

- Я історик і проводила розкопки саме на Богородицькій фортеці, - захищається Надія Кууск.

- Ну и что там? - цікавиться Рижков.

- ...Ми дуже уважно вивчали саме цю фортецю і розповідати про те, що її побудували російські війська...

- ...По указанию Голицина!

- ... це буде неповажливо до постаті Івана Мазепи, - продовжує "небайдужа".

- Дайте сказать! - непокоїться Рижков.

- ...А щодо згаданого Вами епізоду, то я думаю, що школярам не обов'язково знати, кого він там звабив. Вони зараз, як і всі діти, набагато більше бачать по телебаченню, ніж це десь може бути написано.

- Так это ж уголовная статья! - аргументує Рижков. - Растление несовершеннолетних! Вы это понимаете?

- Ну тоді давайте замість історії кримінальний кодекс вивчати...- зітхає "небайдужа".

- А де ви знайшли підтвердження, що він з нею, вибачайте, спав? - ставить контрзапитання Пархоменко-Багряний.

 

- Ха-ха! С вами невозможно разговаривать! - бурхливо реагує Рижков. - Вам вопрос задаешь - а вы сразу крик поднимаете и не только вы, но и сидящие тут, рядом. Непонятно!.. Возьмите тогда Костомарова, почитайте! Монография так и называется - "Мазепа", там все подробно написано!

- Ну, знаєте, Костомаров - царський історик, от він і написав, - аргументує Пархоменко-Багряний.

- Какой "царский"?! Это ж - друг Шевченко! - обурюється Рижков.

- ...А писав те, що йому дозволяли, - продовжує "небайдужий".- І ще, ви знаєте, що патріарх російської православної церкви на прохання Павла Скоропадського зняв з Мазепи анафему і по ньому була відслужена панахида? І це - факт доконаний, історичний. І панахиду відсужив київський митрополит, який підпорядковувався Московському патріархату. Тоді про Філарета й мови не могло бути. А чому зараз це питання знову повертається, тому що російська православна церква формувалася в Радянському Союзі під впливом державного апарату, а справжня російська церква пішла в еміграцію разом зі всіма документами і нині вже досить важко там щось розшукати, довести.

- А если, предположим, я пойду в школу с книгой "Петр І: наша надежда и любовь" мне будет это так же позволено, как и вам с вашей книгой? - цікавиться Рижков. - Как министрество образования отнесется к этой инициативе? Мне министерство даст такой же зеленый свет, как и вам?

- Я думаю, спочатку з такою ініціативою вам варто звернутися до Наталії Вітренко, - пропонує Надія Кууск. - може вона візьметься все це проспонсорувати?

В цей час кількість учасників прес-конференції починає стрімко скорочуватись. Спочатку виходять телевізійники, за ними йдуть і газетярі. Залишається лише СПЕЦКОР і ще декілька осіб.

- Мне интересно узнать ваше мнение по поводу того, какие мотивы сподвигли Мазепу к ведению им такой политической активности и как происходило становление его как лидера, чем он вобще был движым? - цікавиться одна з журналісток.

- Це залежить від того, через як оцінювати Мазепу: чи по Фрейду, чи роздивлятися його чеерз призму політичних наук, - розмірковує Сергій Пархоменко-Багряний. - Все це можна поєднувати... Я особистто у вчинках Мазепи відчуваю любов до рідної землі плюс його релігійні почуття, що плекало в ньому патріота, який не міг відчувати себе поза своєю державою, не поєднуючи її і свою власну долі. Він болісно реагував на ставлення Російської імперії до Батьківщини, на те, як поводиться з козаками Петро І. Є багато різних моментів.

- Просто Іван Мазепа був одним з празасновників руху "Не будь байдужим!" ще у ті далекі часи, - припускає СПЕЦКОР, що сприяє емоційній розрядці залишившихся учасників заходу.

***

Іван Мазепа - державий діяч і політик найвищого гатунку, найвправніший дипломат тодішньої європи, полководець і поет, у поезії якого найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України. Різноманітна природна обдарованість поєднувалася в ньому з високою освіченістю. З дитинства, окрім їзди верхи та мистецтва володіти шаблею, він опановував різні науки. Потім навчався в Києво-Могилянській колегії (яку пізніше, за часів свого гетьманства, перетворив на академію європейського рівня). Після закінчення колегії Іван Мазепа продовжив свою освіту в Західній Європі (Голландія, Франція, Німеччина, Італія), де він не лише досконало вивчив основи фортефікації та гарматну справу, а й розширив власний світолгляд, набув досвіду політичної гри та збагатився духовно.

Незважаючи на тривалі наукові баталії та дискусії навколо місця і ролі Івана Мазепи в історії, більшість науковців й дослідників переконані у тому, що Гетьман, безумовно, був видатною й яскравою постаттю свого часу, яка заслуговує на повагу та гідне місце серед національних героїв. Зокрема визначають дуже високу освіченість й різнобічну обдарованість гетьмана, який володів окрім української, російською, польською, латинською та французькою мовами, добре знався на філософії, історії, музиці й поезії, сам писав вірші, в яких найсильнішими були патріотичні мотиви, уболівання за долю України, а ще він досконало грав на бандурі, гарно танцював.

І. Мазепа - державний діяч

Іван Мазепа найдовше (!) з усіх гетьманів - понад 20 років тримав гетьманську булаву. За цей час йому чимало вдалось зробити для України. Незважаючи на заборону міжнародних дипломатичних зносин, зафіксовано в "Коломацьких статтях", гетьман мав численні зв'язки з монархічними Дворами Європи. З метоб оборони південних кордонів гетьман побудував фортеці на півдні України - Новобогородицьку та Новосергієвську. Прагнучи знайти опору серед козацької старшини Лівобережної України, Мазепа дбав про забезпечення її представників маєтностями. У той же час гетьман захищав інтереси простих козаків та селян. Мазепа всякими способами сприяв розвиткові економіки держави, насамперед промисловому виробництву й торгівлі. Наприкінці свого гетьманування він висунув ідею створення антимосковської коаліції та намагався втілити її в життя. Це був епохальний план, гідний великого політика, дипломата й державного діяча, метою якого було створення перешкоди на шляху просування російського імперіалізму. Але найголовніше, це те, що саме Мазепа підняв ідею самостійної незалежної Української держави на височінь загальнонаціональної історичної мети. (З промови Мазепи до козаків перед Полтавською битвою: "Браття, настав наш час. Покористуймося цією нагодою. Віддячимо москалям за їх насильство над нами, за всі нелюдські муки й неправду, що вчинено нам! Прийшов час скинути ненависне ярмо і нашу Україну зробити вільною самостійною державою!" та "Дякую вам, запорожці, що вірите, мені. Я пристав до шведів не задля користі для себе, а з любові до рідної країни. Не можемо ж забути про честь і славу нашу та склавши руки кинути наш край на волю гнобителя!").

Мазепа - меценат

Після Б. Хмельницького в Україні запанував безлад та занепад, який недарма отримав назву періоду "Руїни". Україна в цей час (1657-1687) переживала страшні часи: турки, татари, поляки і московити чинили напади на її землі. Літописець тих часів Самійло Величко так змальовував цей край: "Багато міст і замків опустілих зруйнованих... Поля спустошені, ліси озера та очерети вкриває мох... На всіх дорогах біліють купи висушених людських черепів...". Багаті і родючі землі України стали пусткою. В середовищі української політичної еліти не було єдності: частина козацької старшини вперто орієнтувалася в своїх діях на Москву, друга - на Стамбул, третя - на Варшаву. Саме в цей час гетьманом України було обрано Мазепу, який стабілізував політичну ситуацію в країні, відродив її економіку, культуру та духовну сферу. Перш за все він зберіг за Києвом статус духовного та культурно-освітнього центру України. Усвідомлюючи значення освіти для розбудови держави, Мазепа постійно опікувався навчальними закладами. Він взяв під свою особливу опіку Києво-Могилянську колегію, піднявши її статус до рівня європейського університету та побудувавши для неї нове триповерхове приміщення. Чернігівський коегіум завдяки зусиллям гетьмана теж одержав нове приміщення та нові видання для бібліотеки, а міста Харків та Новгород-Сіверський збагатилися новими навчальними закладами. В той же самий час за підтримки Мазепи чимало молодих представників козацькоїстаршини дістали можливість продовжити своє навчання за кордоном. Мазепа доклав багато зусиль і коштів (в тому числі власних) на відбудову храмів та церков, будівництво та оздоблення навчальних закладів, відкриття друкарень. Гетьман відбудував монастир Києво-Печерської лаври, обвівши його монументальним муром та побудувавши церкву Всіх святих над Економічною брамою. Коштом Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кількість церковних споруд, найвідомишими з яких були будівлі в таких монастирях, як Пустинно-Миколаївський, Братський Богоявленський, Кирилівський, Михайлівський Золотоверхий, Чернігівський Троїцько-Іллінський, Лубенський Мгарський, Прилуцький Густинський, Батуринський Крупницький, Глухівський Вознесенський, Домницький, Макошинський; кафедральні собори в Києві, Переяславі та Чернігові. Резиденція гетьмана - місто Батурин було укріплене та розбудоване; навколо нього з'явилося чимало маєтків представників козацької старшини, що стали окрасою околиць гетманської столиці.

Взагалі за підрахунками козацької старшини, за 20 років свого гетьманування Мазепа витратив на меценатські цілі щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів.

Зрада, якої не було!

Численні свідчення про свавілля московських військ на території України та використання Петром І козацьких загонів для будівництва міст та фортець на півночі Московії в кожного мислячого українця розвіюють будь-які сумніви щодо патріотичності вчинку Мазепи. А для відвертих буквоїдів можна нагадати трохи історії. Загальновдомою є відповідь Петра І на прохання Мазепи хоча б 10 тисяч війська для захисту на випадок якщо Карл XІІ піде на Україну. Цар тоді відповів, що не може дати й десяти чоловік. Це не лише образило гетьмана, але й дало йому формальну підставу вважати таку відповідь порушенням зобов'язань протектора, яким був московський цар стосовно України щодо свого васала (тобто гетьмана) і фактично розв'язало останньому руки. Отже, порушивши зобов'язання боронити Україну від ворогів, що являло собою основу угоди 1654 р. між Московським царстовм та Козацькою державою, Петро І власноруч позбавив Українського гетьмана зобов'язань зберігати вірність цареві. З цього погляду дії Мазепи були законними та правомірними. Взагалі, так звана "Мазепина зрада" - це не що інше, як "найвища точка конфлікту, що виріс із спроб провідника місцевої, національної еліти... боронити традиційні права та привілеї його країни перед абсолютистськими й імперіалістичними планами та політикою чужеземного монарха" (історик Орест Субтельний).

Церковна анафема, якій пізніше було піддано Мазепу, була проголошена за наказом Петра І і стала засобом ідеологічного тиску на українське суспільство. Петро І відверто сповідував принцип: "на війні як на війні". Тому, після відкритого переходу гетьмана Мазепи на бік Карла ХІІ та проголошення мети, з якою це було здійснено, між царем та гетьманом розпочалася запекла боротьба за український народ, бо саме від його позиції залежав фінал справи.

Петро І застосував проти гетьмана 3 основні засоби, так звану "війну маніфестів", заходи деморалізуючого характеру, тобто жахливий терор і відверте залякування козацького війська та мирного українського населення (цій меті, зокрема, мало послужити тотальне знищення гетьманської столиці - Батурина), а також церковне прокляття особи повсталого гетьмана, бо цей акт мав цілком практичні наслідки - позбавляв населення потреби підкорятися наказам свого гетьмана.

Отже, церковна анафема Мазепі була проголошена за суто політичний вчинок - повстання проти московського панування і намір здобути незалежність. Мета анафеми - ізолювати повсталого гетьмана від основної маси населення України-Гетьманщини, що однозначно вирішувало долю повстання.

Популярність постаті Мазепи у світі

Популярність мазепи в європейській літературі, музиці, театрі та живопису, ще й досі залишається таємницею для всіх, хто цікавиться цією постаттю в українській історії. Недарма відомі європейці Вольтер, Францішек Госецький, Анрі Констана, Д'орвіль, Геріх Бертуха, Байрон, Гюго, Словацький, американець Джон Говард Пейн та багато інших митців присвятили Мазепі свої твори, які згодом започаткували світову мазепіану. Протягом 19 століття численні опери, музичні симфонії, етюди, романи, повісті, поеми, художні полотна буквально заполонили літературно-мистецький простір Європи, створивши з Мазепи ідеал романтичного героя. Популярність романтичного образу Мазепи була настільки великою, що й росіяни зацікавились ним. На жаль, незважаючи на своє захоплення героєм, вони так і не змогли змиритися з його вибором. Йому навіть в оперному творі відмовляли розмовляти рідною мовою. Відомим є факт, що у Києві музикант і композитор Селецький, знайомий з Лістом, Мендельсоном і Меєрбером, на пропозицію Варвари Рєпніної хотів створити оперу "Мазепа", лібрето до якої мав написати Шевченко. Але при зустрічі з поетом Селецький наполіг, щоб лібрето було російською мовою. Шевченко не погодився на це, й опера так і залишилася мрією.

Відомий російський поет-декабрист Кіндрат Рилєєв у своїй поемі "Войнаровський" не тільки з повагою пише про Мазепу, а й ставить його поряд з Петром, наголошуючи на тому, що кожен з них відстоював інтереси СВОЄЇ Батьківщини! Чому ж тоді ми ще досі сумніваємося у ролі Мазепи в нашій історії? Виходить так, що у всьому світі Мазепа є возвеличеним легендарним героєм, ледь не символом епохи, а у нас (на Батьківщині Мазепи) його прийнято вважати зрадником, запроданцем, нікчемою?!

Україна після Мазепи

Поразка повстання за незалежність під проводом Мазепи за всіх своїх негативів для подальшої долі України та її державності, мала й позитивні наслідки. Натиск московського абсолютизму на давні права та вольності українців було дещо послаблено, внаслідок чого певна автономія України зберігалася ще до кінця 18 ст. В цей же час було закладено основи Мазепинського руху, який у подальшому, майже до кінця 90-х років 20 століття підтримував українців в їхньому прагненні здобути незалежність своєї держави. Тому можна сказати, що останній вчинок гетьмана Мазепи історія виправдала.

Історична місія Мазепи для України

Отже, якщо запорізьке козацтво сформувало душу українського народу, а Хмельниччина надихнула його на державність, то Мазепа підняв на високий рівень інтелект, духовність і національну самосвідомість України, поставивши її поряд з високорозвинутими європейськими країнами.


http://spetskor.dp.ua/art_852.php
Категорія: Мои статьи | Додав: pereyslav (11.09.2008)
Переглядів: 1430 | Коментарі: 1 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: